Мотики із оленячого рогу, черепки глиняного горщика з витіюватим візерунком,  крем’яні скребки і вістря стріл. Це далеко не повний перелік знахідок, які виявили під час розкопок учасники археологічної експедиції «Молюхів Бугор-2019». Вже не одне десятиліття поблизу села Новоселиця на Чигиринщині студенти черкаських вишів та школярі - члени Малої академії наук України подорожують у часі, відкриваючи нові таємниці життя поселенців доби енеоліту.

На фото усміхнені школярі Павло Ніцинський та Ілля Гилюк тримають в руках щойно виявлені ними у ґрунті черепки глиняного посуду, яким у VI  тис. до н.е. користувалися наші пращури. Хлопці уперше взяли участь у археологічних розкопках. Від побаченого – у захваті.

"Нам дуже пощастило. Ми з Павлом натрапили на господарську яму колишніх поселенців. Виявлені знахідки розказують нам, чим люди харчувалися, яке у них було знаряддя праці, предмети побуту, - розповів учасник експедиції Ілля Гилюк. – Було так цікаво, а що там ще є, що навіть не хотілося робити перерви для відпочинку".  

"Я тримав у руках справжній крем’яний скребок, вістря стріли, ікла хижих тварин, - додає черкащанин Павло Ніцинський. – Не віриться, що їм стільки тисяч років".     

Кандидат історичних наук та методист «Черкаського обласного центру роботи з обдарованими дітьми» Тетяна Нераденко розповідає:

"Під час розкопок знайдено численний археологічний матеріал. Це керамічний комплекс, крем’яний та кам’яний інвентар, вироби із рогу та кістки. А це додаткові дані для характеристики матеріальної культури мешканців поселення в енеолітичний період. Знайдено також  багато кісток диких та свійських тварин, птахів, риб, черепах, молюсків, вивчення яких дасть змогу підтвердити (а можливо й доповнити) склад дикого та свійського стада мешканців поселення у цей періоди".

Та унікальною знахідкою цього польового сезону стала глиняна фігурка коня. Щоправда вона не витримала випробування часом, у неї відламана голова.  

 

Відома в Україні і Східній Європі археологічна пам’ятка, поселення Молюхів Бугор, розташована в заплаві річки Тясмин поблизу села Новоселиця Чигиринського району Черкаської області.

Виявлені у цій місцині знахідки мають велике значення для дослідження та відтворення археологічного минулого Черкащини, Середнього Подніпров’я, України, Східної Європи у VI-IV тис. до н.е.

"Завдяки цим розкопкам тепер ми знаємо,  як виглядало поселення у VI  тис. до н.е. Де розміщувалося вогнище, де знаходилися житлові приміщення, де господарські. Як наші пращури рятувалися від паводку. З якими народами торгували або обмінювалися, а що вміли виготовляти самі", - зазначила Тетяна Нераденко.

Під час археологічних робіт і школярі, і студенти навчалися досліджувати культурний шар поселення. В хід йшли великі і саперні лопати, шпателі, щітки. Навчилися відрізняти ґрунтові нашарування, упізнавати відкриті вогнища, господарські ями, «стовпи», знаряддя праці, їх фрагменти, сколи та  заготовки,  розрізняти археологічні знахідки за матеріалом - глина, кремінь, камінь, кістка, ріг, мушля. І визначати час побутування знахідки: чи то доба неоліту, енеоліту, чи то бронзовий вік, доба раннього заліза, пізнє середньовіччя, новий час тощо.

Для учасників розкопок поселення Молюхів Бугор ця експедиція стане яскравим спогадом літа. Два тижні юнаки та дівчата проживали у наметовому містечку, готували обіди у казанках просто неба. Стрибали через вогнище у Купальську ніч. Милувалися бездонним зоряним небом. У вихідні дні подорожували Чигиринщиною: побували в селі Суботів, де відвідали Іллінську церкву, замчище Богдана Хмельницького, Три криниці.  Здійснили подорож до тематичного села «Зерноленд» в селі Івківці, де оглядали стародавній вітряк, музейно-етнографічний комплекс, Семідубову гору.

Але для школярів участь в археологічній експедиції стане ще й стежинкою у велику науку. У новому навчальному році вони вивчатимуть результати археологічних розкопок на заняттях секції археології. Артефакти стануть основою для написання ними науково-дослідницьких робіт. Частина знахідок поповнить експозицію у навчальній аудиторії кафедри історії та права ЧДТУ, аби усі охочі могли доторкнутися до минувшини.