Майже три роки жителі Черкас можуть спілкуватися з владою міста через електронні петиції. Так черкащани розповідають про проблеми в місті та дають поради, як їх усунути. Чи ефективні петиції в Черкасах, дізнавалося "Громадське".

Коли з’явилися петиції?

Співзасновниця ГО «Промолодь» Дарина Подолян двічі реєструвала електронні петиції і обидві підтримали містяни. Тобто зібрали 250 необхідних голосів. У першійвона просила переглянути ідею встановлення стели «Я люблю Черкаси». У другій – провести публічні консультації щодо облаштування тротуарної плитки у парку «Долина троянд». Першу петицію депутати підтримали, а другу розглянуть на найближчій сесії Черкаської міської ради.

«Для мене дуже важливий міський простір. Я переконана, що він впливає на наше повсякденне життя, на рівень доступності, комфорту і щастя. Я свідомо вибрала жити в Черкасах і працювати в організації, яка займається в тому числі урбаністикою. Тому те, як виглядає і куди рухається місто, цікавить мене особисто і професійно», – каже Дарина.

В Україні сервіс електронних петицій запрацював з жовтня 2015 року.  Спочатку з’явилася можливість реєструвати петиції до президента. Згодом – до Верховної Ради, Кабінету Міністрів та органів місцевого самоврядування. У Черкасах містяни змогли реєструвати свої петиції з 7 вересня 2016 року. 

«В усіх країнах електронні петиції існують на національному рівні. Е-петиції на місцевому рівні розвиваються і в інших країнах, але найбільш інтенсивно саме в Україні. Ми справжні новатори в цьому. В Україні на перше червня 2018 року 231 місто запровадило електронні петиції. Це 60% від усіх міст», – каже координаторка Лабораторії електронної демократії Центру розвитку інновацій Анна Ємельянова.

Як працює електронна петиція?

Електронна петиція – одна з найпростіших форм участі громадян в управлінні державними і місцевими справами. Вона вимагає від «учасника» мінімум зусиль і водночас дозволяє «достукатися» напряму до тих осіб, від яких залежить прийняття необхідних рішень. Петиція привертає увагу до конкретної проблеми, об’єднує громаду і владу навколо її вирішення.

Представники влади вимушені звернути увагу на потреби й інтереси громадян та спробувати вирішити їхні наболілі проблеми.

Наприклад, у Черкасах, аби депутати розглянули їх, потрібно зібрати 250 голосів за 30 днів. Саме стільки для міст від 100 тисяч жителів передбачають зміни до Закону України «Про звернення громадян». 

Заступниця міського голови Людмила Бордунос каже, що місяця для підтримки петиції достатньо, аби якомога більша частина громади її побачила. 

Щоб депутати розглянули петицію, у Черкасах потрібно зібрати 250 голосів за 30 днів

Перша петиція, яку зареєстрували на сайті Черкаської міської ради, набрала потрібну кількість голосів. Автор петиції Микола Кудрявцев просив встановити світлофор на одному з найбільш небезпечних перехресть у Черкасах – бульвар Шевченка-вулиця Іллєнка.

«Після того депутати проголосували за включення до Програми соціально-економічного розвитку міста встановлення світлофора на цьому перехресті», – казав Микола Кудрявцев виданню «Вичерпно».

Щоб проголосувати за електронну петицію, потрібно:

1. Зайти на сайт Черкаської міської ради.
2. Зліва знайти вікно «Петиції» і клікнути на нього.
3. Зареєструватися через Bank ID.
4. Обрати канал ідентифікації. Їх існує три: через банк, ID-картку та електронно-цифровий підпис.
5. Увести прізвище, ім’я, по батькові, стать, логін та електронну адресу.

Що кому болить?

Найбільше хвилюють містян транспорт і дороги, благоустрій міста та житлово-комунальні послуги. На сайті з петиціями можна зустріти пропозиції відремонтувати дороги та тротуари, комунальні заклади, встановити світлофор, лавки, освітлення, пішохідні переходи, контролювати роботу приватних перевізників тощо.

У відповіді на інформаційний запит «Громадського ТБ: Черкаси», Черкаська міська рада повідомила, що за весь час черкасці зареєстрували 693 петиції. З них 166 набрали потрібну кількість голосів. Але не всі з них депутати підтримали.

Людмила Бордунос каже, що є випадки, коли петицію не можна підтримати: прохання у зверненні суперечить законодавству чи є жартівливим.

Черкасці просили у депутатів міськради збільшити мінімальну заробітну плату до 4500-5000 гривень та дозволити одностатеві шлюби. А ще – перейменувати вулицю Можайського на вулицю американського сенатора Джона Маккейна та встановити кіоск зі шаурмою біля під’їзду тих чиновників, які дали на нього дозвіл. У таких випадках відповідальний департамент готує заперечення.

Петиції часто сформульовані як скарги. Про це свідчить звернення про засмічення тротуарів міста екскрементами собак.

Також на сайті Черкаської міської ради можна знайти «політизовані» петиції, спрямовані проти конкретних осіб. Депутат міськради Микола Мирза просив проголосувати за відставку міського голови Анатолія Бондаренка. «Не дотримує своїх передвиборних обіцянок, повністю втратив контроль за роботою комунальних служб», – ідеться у петиції. А журналіст Сергій Костенко пропонував звільнити Юрія Ботнара з посади заступника міського голови. За словами автора петиції, його діяльність призвела до численних проблем в життєдіяльності міста.

Є випадки, коли депутати не хочуть підтримувати петиції. Так, депутати не підтримали електронну петицію, у якій містяни просили зарахувати громадського активіста, координатора «Прозорро» у Черкаській області Артура Чемириса до складу виконкому. Тоді вони мають нести політичну відповідальність, каже Людмила Бордунос.

Чи ефективні петиції?

Експерти Центру розвитку інновацій дослідили, що у Черкасах у 2017 році депутати підтримали 22 петиції. Це 58% від тих, які набрали необхідну кількість підписів. У 2018 році за півроку підтримано 33 петиції, це більше половини від усіх петицій. Але які з них реалізували та як саме – Черкаська міська рада публічно не звітує.

На сайті Черкаської міської ради оприлюднюють відповіді на звернення, ведуть архіви петицій. Але є недоліки їхнього опрацювання.

Фахівці всеукраїнської Асоціації сприяння самоорганізації населення кажуть, що деякі петиції на сайті відсутні, натомість інші розміщені хаотично. Також постійно чиновники порушують терміни оприлюднення петицій, і замість двох відведених днів цей процес часто займає тижні. Крім того, не на всі петиції, які зібрали необхідну кількість підписів, відповідають.

Як інструмент місцевої демократії електронні петиції доволі швидко «прижилися». Фото: agendadigitale.eu

Як інструмент місцевої демократії електронні петиції доволі швидко «прижилися». Зараз на сайті Черкаської міської ради містяни голосують за 16 петицій. Черкащани хочуть, щоб влада контролювала приватних перевізників, встановила дитяче обладнання для ігор у дитсадку, встановила додаткову огорожу для майданчика, де вигулюють собак, тощо. Але їхня ефективність низька, бо департаменти їх довго опрацьовують, а депутати голосують нешвидко.

Щоб підвищити ефективність петицій, Анна Ємельянова радить:

1. Передбачати регулярне онлайн та офлайн-звітування органів місцевого самоврядування. 
2. Погоджувати з авторами план заходів з реалізації та факт завершення реалізації петицій.
3. Враховувати позиції авторів, їхніх команд щодо реалізації петицій. Автор повинен мати можливість публічно прокоментувати реалізацію свого звернення.
4. Об’єднувати однакові за змістом петиції та повідомляти про це авторів. Таким чином це об’єднуватиме громаду. Два автори разом зможуть краще розказати про проблему й об’єднати більше людей навколо неї.
5. Створити механізм апеляції до громадського органу або органу місцевого самоврядування. Автори повинні мати право оскаржувати рішення місцевої влади, якщо відповідь на електронну петицію не містить чіткої позиції про підтримку петиції, у відповіді відсутнє рішення по суті.

Активність містян реєструвати петиції свідчить: цей інструмент електронної демократії треба розвивати. Фото: novograd.city

На думку Дарини Подолян, було б добре, якби після 250 голосів збір підписів не припинявся і був доступним всі 30 днів. Тоді була б ще чіткіша картина, скільки людей дійсно підтримують ту чи іншу ідею.

Культуру подачі електронних петицій теж потрібно покращувати. Люди часто не розуміють, що входить у компетенцію міської ради, а в текстах петицій висвітлюють не суть звернення, а емоції. Але активність містян реєструвати петиції свідчить: цей інструмент електронної демократії треба розвивати.